11 лютого відзначено 70 років від дня визволення нашого міста від фашистських загарбників. У цей день ми схиляємо голови перед пам'яттю загиблих воїнів-визволителів та вклоняємося живим учасникам тих героїчних подій. Подвиг наших ветеранів – це еталон мужності, патріотизму, сили волі та справедливості. Ми зберігаємо правдиву історію великої перемоги нашого народу, адже це складає міцну основу для єдності майбутніх поколінь.

     Напередодні цієї визначної дати у навчальних закладах міста проходила Декада пам'яті. Протягом тижня учні відвідали виставку «Живи і пам’ятай» у обласному літературно-меморіальному музеї М.Островського. В музеї Валі Котика, що знаходиться в загальноосвітній школи № 4, проведено 34 екскурсії для 700 учнів шкіл міста. Юні пошуковці провели акції «Вітаємо», «Від серця до серця» в мікрорайоні закладів, пройшли звіти пошукових загонів в рамках акції «Діти повинні знати нагороди своїх родичів». Члени пошукових загонів поділилися інформацією про результати досліджень, презентували фотоматеріали, копії документів, а також нагороди своїх прадідусів, прабабусь.

     В усіх закладах відбулися усні журнали «Сторінками історії. Шепетівка в роки ВВв», віртуальні мандрівки «Є у кожного міста святії місця…», уроки мужності «У пам’яті навічно…». З метою виховання патріотичних почуттів, пошани до історичної пам’яті та привернення уваги до ювілейної дати - звільнення Шепетівки від фашистських загарбників відбулися зустрічі з ветеранами, дітьми війни, вчителями-ветеранами. Діти з цікавістю слухали, декламували вірші, співали пісні на воєнну тематику. Особливо цікавими були зустрічі з учасником бойових дій, ветераном Великої Вітчизняної війни Миколою Петровичем Сеньковим, який згадав про тогочасне лихоліття, воєнні роки. Також він побажав усім мирного неба над головою, родинного затишку та благополуччя. З почуттям хвилювання учні та педагоги поклали квіти до братської могили загиблих солдат «Вічний вогонь», братських могил радянських воїнів на міському кладовищі, військовополонених, жертв фашизму, 603 км, пам’ятника бойової слави. Танк «Т-34», могили В.Котика, В.Ковальчука та вшанували хвилиною мовчання пам'ять загиблих.

    І хоч далеко відійшли воєнні роки, але вдячні нащадки пам'ятають про тих, хто відстояв для них мирне небо, щасливі дні і радісне дитинство.

Вічний вогонь палає,

Дзвонить у долі століть.

Вічний вогонь закликає:

Щастя живих бережіть!

Вічний вогонь клекоче:

Люди, не треба війни,

Щоб не вмирали дочки,

Сестри, батьки і сини.