В Україні Інтернет просто вибухнув повідомленнями про смертельні групи в соцмережах, які доводять підлітків до самогубства. У смертельної гри багато назв: «Синій кит», «Тихий дім» або ж « Як стати феєю вогню», але результат завжди однаковий - смерть і зламані горем батьки, які не розуміють, що ж змусило дитину звести рахунки з життям.
Інтернет вбиває українських підлітків. У ті хвилини, коли батьки нічого не підозрюють, їх дитина може копирсатися в соцмережі та обирати квести в так званих «групах смерті».
Умовами «гри» є спілкування з адміністраторами чату о 04:20, а також носіння при собі ножів і нанесення порізів на руки. Однак просто порізами на руках не обходиться, кінцевий результат – смерть.
Крім цього, варто додати, що до України дісталася ще й смертельна гра «Біжи або помри», яка стрімко поширюється серед підлітків.
Суть гри полягає в тому, щоб на мобільний телефон зняти, як гравці перебігають дорогу якомога ближче до транспортного засобу, який рухається. Звичайно, якщо дитина не впорається із завданням, то може серйозно травмуватись або і загинути. Тому зараз дуже важливо проводити з дітьми роз'яснювальну роботу та правильно попереджувати про небезпеку та можливі наслідки.
Чому ж діти виконують все, що наказують їм робити адміністратори «груп смерті» - найчастіше такі ж школярі, як і їхні жертви?
Багато хлопців і дівчат підліткового віку вже стикалися з дуже «дорослими проблемами». Нерозуміння, невизначеність майбутнього і нерозділена любов, яка в цьому віці здається єдиною - можуть підкосити і дорослу людину. Досить часто у віці 12 - 16 років підлітку здається, що вдома його не розуміють, і він шукає собі якогось лідера і підтримку поза домом. Якщо вдома на нього постійно кричать, то в таких групах йому кажуть, що він герой і особлива людина. І до підлітка, пригніченого цими речами приходять думки про те, що тут не так вже й добре, як може бути. А ввічливі адміністратори «смертельних груп» вже напоготові з цілими альбомами сумної монотонної музики, уявною підтримкою, розумінням і великою кількістю картинок з пригнічуючими пейзажами і словами про безвихідь.
Особливо на підлітків впливає час, в який творці груп хочуть спілкуватися зі своїми жертвами - близько 4:00. Такий ранній час перед світанком і практична відсутність сну у підлітка інколи змішує сон і реальність, а дії відчуваються нереальними. Тоді зловмисники і знаходять момент, щоб повідомити – «Все, що відбувається - сон. Вийди на дах, крокуй з нього - і прокинься».
І це тільки одна зі схем. Друга - це погрози на адресу близьких дитини, яка вплутується в таку групу.
Зіскочити з «групи смерті» можна: треба заблокувати свою сторінку чи поскаржитися на спільноту адміністраторам соціальної мережі. Щоправда, таких випадків поки зафіксовано обмаль. Чому діти бояться скаржитися? Знає чи не кожен школяр. «Вони тебе вичислюють і вбивають твоїх родичів», - розповідають діти
Психологи б'ють на сполох. Адже більшість учасників, які постраждали від «гри» мали практично все. Якщо батьки задовольняють всі потреби дитини, але не приділяють значення основному – доброму батьківському, люблячому спілкуванню – то такі діти в групі ризику. цим дітям бракувало основного – батьківського спілкування.
Важливо в підлітковому віці не втратити контакт з дитиною . Ви повинні кожного дня приділяти час для дитини. Донька чи син повинні знати, що зі своїми проблемами, своїми переживаннями може прийти до своїх батьків , а не викладати їх незнайомцям в мережі. Насправді, якщо Ви не будете приділяти кожного дня хоч небагато часу на те, щоб просто поговорити зі своєю дитиною, повірте, що віртуальні доброзичливці зроблять це за вас. І не варто говорити, що ви занадто виснажуєтесь на роботі - діти цінніші будь - яких грошей та благ.
З метою попередження участі дітей у таких іграх,спільнотах та профілактики самогубств батькам та педагогам слід звернути увагу на те чи, є діти учасниками цих груп в соціальній мережі «ВКонтакте», яку інформацію вони розміщують на своїх сторінках, а також зверніть увагу, чи немає ушкоджень на руках у підлітків у вигляді порізів. У разі наявності таких фактів не залишайтеся байдужими, а допоможіть дітям. Звертайтеся до психологів, педагогів, в поліцію.
| < Попередня | Наступна > |
|---|
