Першим було слово…А із слова, з рідної мови починається людина. Вона робить перші кроки по Землі і перед нею відкривається загадковий дивосвіт з чарівними звуками, кольорами, формами. Відкривається дивовижна краса навколишнього світу – рідного краю.
Ми живемо в краю, невимовно багатому на чарівні кольори і краєвиди, на дивовижні пісні, на чудову милозвучну мову, якою можна передати все на світі, описати красу і велич рідного краю.
Природа – не лише великий щедрий дім, який годує і гріє. Вона є основою естетичного, духовного розвитку кожного з нас.
Наш Шепетівський край багатий лісами, які вкривають більше третини території. Належить до зони мішаних лісів. У них, поряд з хвойними, ростуть листяні дерева: дуб, верба, липа, берізка…
Кожен знає, що рослини – це окраса природи. Тож не дивно, що про розмаїття листків, красу і незвичайність, тайну квітів, плодів, крон дерев і кущів письменники складали вірші і писали книжки, художники створювали картини, композитори – музичні твори.
Протягом декількох років в бібліотеці №2 проходять масові заходи присвячені чудовій порі року – осені. І в цьому році відбулося свято «Бал осіннього листя».
У дитинстві сняться дітям джунглі Амазонки й африканські савани, пампаси Південної Америки і засніжені простори Антарктиди. Всі ми мріємо про подорожі, та далеко не кожному вдається здійснювати ці мрії. А от мандрівка краєм, де ми живемо, цілком реальна. І головне – не менш захоплююча. Ми не зустрінемо екзотичних велетенських (до метра в діаметрі) квітів, не побачимо пташку розміром з метелика і метелика розміром з пташку. Та варто пройти через зелений луг, зупинитися на березі кришталево чистої річки, заглибитись у ліс, глянути на стіну струнких сосен, на тонкі гілки плакучих верб, вслухатися в різноголосий хор пташиної дрібноти, що дзвенить навкруги і ми зрозуміємо: оце і є справжня неповторна краса – тиха, довірлива і велична.
Свято, яке відбулося в бібліотеці №2 пов’язане з природою, а точніше, про її маленьку частинку, про дерева, які нас найчастіше оточують, бо ми повинні вивчати свій рідний край, мріяти про збереження його багатства та його примноження. У бібліотеці була створена лісова галявина з макетами дерев, трави, звірів та птахів.
Учасники свята розповідали про кожне дерево, читали вірші, співали пісні. І шо характерно і дуже порадувало - це те, що діти теж приймали участь - розповідали легенди про рослини – символи України – калину, вербу, дуба.
Ми згадали найбільш поширені дерева: дуб, липа, береза, верба, калина, клен, адже це частина самобутньої української культури, що є багатством нашого народу. І кожен із нас має усвідомлювати те, що забувати їх не можна, бо загублена хоч одна святиня – неповторна втрата для народу. І чим більше пульсуватиме незамулених джерел народної пам’яті, тим повноводнішим буде річище духовних витоків.
Діти ознайомились з книжковою виставкою «Природа рідного краю», де були представлені книги «Риби, земноводні, плазуни і звірі Хмельниччини», «Природа унікального краю Малого Полісся», «Планета Земля», «Чудеса живого світу», «Мандруймо у Дивосвіт» та ін..
Сподіваюсь, після нашого свята хтось із наших читачів, які були там присутні, на довше затримаються біля квітучого каштана, помилуються красою берізки та верби, що опустила віти додолу, червоногрудої калини, горобини. Задумаються, чи варто ламати гілку черешні.
Спасибі людям, що зростили ліс,
За всі дуби, ялини в пишнім гіллі
І за красу отих зелених кіс,
В яких стоять гнучкі берізки білі…
(М. Познанська)
Завідуюча бібліотекою №2
Веремійчук Л.Р.
| < Попередня | Наступна > |
|---|
