В вас мудрість вічна і любов жива...
А хтось же вас народжував, слова,
Хтось ті суцвіття звуків винаходив,
Що стали потім мовами народів.
Станіслав Тельнюк
29 березня 1994 р. Кабінет Міністрів України підтримуючи ініціативу Міністерства культури і Українського комітету славістів прийняв постанову про проголошення 24 травня кожного року Днем слов'янської писемності та культури.
Це унікальне культурне свято, коли вшановують святих рівноапостольських братів-просвітителів Кирила та Мефодія, що народилися у грецькому місті Солунь (тепер Фесалоніки) у ІХ ст. і які створили писемність, здійснили переклад богослужбових книг з грецької мови на слов'янську, поширювали християнське вчення. Відома і приблизна дата виникнення нашого письма. За свідченням середньовічного ученого Чорноризця Храброго, це сталося 863 р.
Кирило уклав слов'янську абетку на базі грецької, суттєво змінивши її, щоб передати слов'янську звукову систему. Було створено дві слов'янські абетки - глаголицю й кирилицю. Одночасно із створенням слов'янської абетки він почав роботу над перекладом з грецької на слов'янську книжну мову Євангелія.і Псалтиря.
Тодішні слов'яни скрізь добре розуміли одне одного, їхня мова, незважаючи на незначні місцеві розбіжності, в цілому мала багато спільних рис. Тому місія Кирила і Мефодія та їхніх учнів, як і в цілому їхня двадцятирічна просвітницька діяльність, мала всеслов'янське значення.
З прийняттям християнства на світовій арені з'явилася нова мова, яка об'єднала слов'ян на значній території. Слов'янська мова після грецької та латинської стала третьою мовою у середньовічній Європі, на території якої поширювалося слово Божє.
У Херсонесі, руїни якого і зараз можна побачити біля Севастополя, солунські брати знайшли останки мученика Климента, третього послідовника апостола Петра. Через кілька років вони перенесли мощі святого Климента у Рим, що мало велике
Кирило і Мефодій засіяли слов'янську ниву зернами писемності, яка вже дванадцять століть із покоління в покоління дає золотий колос і щедрі жнива. Зі слов'янською писемністю пов'язане зародження болгарської культури, що вплинула на духовне життя східних слов"ян часів Київської Русі.
значення для встановлення зв’язків слов’янського світу з папським престолом.
Сьогодні ми знову звертаємось обличчям до джерел нашої духовності, до одвічних цінностей культури, шукаємо опору в слові.
Цей день символізує історичне та просвітницьке значення спадщини слов'янських первоучителів у здобутку національної культури, засвідчує повагу міжнародної спільноти до неоціненного внеску слов'ян в скарбницю світової цивілізації.
Вшановуючи пам'ять братів-просвітителів, проповідників православ'я Кирила і Мефодія, ми звертаємось до глибинних основ української писемності, духовності – могутнього джерела сили і життєздатності української нації.
До Дня слов’янської писемності у міській бібліотеці №1 була розгорнута книжкова виставка «Духовний заповіт Кирила і Мефодія». Матеріали, представлені на ній, допоможуть ознайомитися з життям і діяльністю засновників слов’янської писемності, краще зрозуміти їх просвітницький подвиг.
Зав. міською бібліотекою №1 Ковальська В.В.
| < Попередня | Наступна > |
|---|
