У народі кажуть: скільки днів – стільки й свят. Та проте один із них особливо святковий, бо стосується кожного з нас. Мова йде про Новий рік.
Одриваючи останній аркушик на календарі, кажемо собі: ну, от і минув ще один рік – вагома часточка нашого життя. Намагаємося згадати, яким він був, що встигли зробити, і тішимо себе: ось у новому році все буде краще… Спалахують вогні новорічної ялинки, до оселі заходить з гостинцями для дітей добрий Дід Мороз…
Звідки взялися всі ці поетичні обряди?
У міській бібліотеці №1 пройшла година народознавства, присвячена новорічним звичаям українців. Новорічні свята вважалися чарівним часом, коли пробуджувалася і ставала небезпечною всіляка нечиста сила. Побутувало уявлення про те, що у новорічну ніч відкривається небо і в Бога можна просити що завгодно. До цієї ночі, як і до свята Івана Купала приурочені перекази про палаючі гроші та скарби. Дуже довго жила віра в те, що характер новорічного свята впливає на долю всього року.
Присутні дізналися про українські новорічні забави, прикмети і обряди, про страви, які готували наші предки до новорічного столу, про дідух, який виготовляли з першого зажинкового снопа і прикрашали кольоровими стрічками, паперовими чи засушеними квітами. Тепер дідух заміняє ялинка. В новорічну ніч попросіть зазирнути під неї не тільки дітей, а й ваших тата і маму, бабусю й дідуся. Але щоб не марно!
Зав. міською бібліотекою №1 Ковальська В.В.| < Попередня | Наступна > |
|---|
