У кожної держави, кожного народу є дати і події, які складають основу, опорні точки їхньої історії, підґрунтя історичної пам'яті і національної гордості. Для нас, для прийдешніх поколінь, такою знаковою віхою була і вічно буде Перемога у Великій Вітчизняній війні. 70 років тому, квітучої весни 1945 року, наш народ переміг у найжорстокішій війні XX століття, подарувавши людству мир, радість, надію на прекрасне життя на нашій планеті.
З вітром свіжим, з піснями крилатими, з небом чистим, з радістю весни зустрічаємо ми свято Перемоги. Все у блакиті, в зелені та квітах, у сяйві посмішок, у хвилях урочистої музики... Але разом із тим, у цей день ми схиляємо голови в глибокій пошані перед воїнами-визволителями, воїнами-переможцями, які, на жаль, у більшості відійшли у вічність.
Пам'ять... Вона нетлінна і вічна. Вона дивиться на нас із старих фронтових фотографій, з тих речей, які зберігають внуки і правнуки колишніх фронтовиків, не дає померкнути жодній героїчній сторінці історії перемоги над фашизмом. А молоде покоління, про їхні бойові подвиги, їхнє воєнне життя може сьогодні дізнатися тільки з розповіді тих, кому доля дарувала довгі літа, кінофільмів, творів художньої літератури та архівних документів.
Сьогодні, у переддень свята Перемоги, хочу молодому поколінню Шепетівки нагадати про два імені на карті міста: ГЕОРГІЙ МАКСИМОВИЧ КУДАШОВ та СЕРГІЙ ІВАНОВИЧ КЛИМОВИЧ.
Два Героя Радянського Союзу... А чи всі знають, за який подвиг їх було удостоєно вищої урядової нагороди?
В Кам'янець-Подільському міському архіві є фотокопії нагородних листів на Героїв Радянського Союзу, жителів Хмельницької області. Створюючи колекцію документів про Велику Вітчизняну війну, серед інших, я ознайомилася з нагородними листами Кудашова Г.М. та Климовича С.І.
Мені, уродженці Шепетівки, яка закінчила середню школу № 2, було цікаво читати про героїв-земляків. Можливо моя інформація буде комусь теж цікавою.
Довідка: Георгій Максимович Кудашов, 1919 р.н., росіянин, в Червоній армії з жовтня 1939 р., на війну був призваний Шепетівським районним військовим комісаріатом, старшина, сім'я проживала в м. Ульяновську, після війни проживав в м. Шепетівці.
Надаю конкретний виклад особистих бойових подвигів земляків мовою оригіналу і збережено його стиль та орфографію.
"Командир 3 взвода 3 пулеметной роты 391 стрелкового полка старшина КУДАШОВ в июльских боях за овладение населенным пунктом Философово на Орловском направлении проявил замечательные образцы стойкости, отваги и геройства.
27.7.43 г. Во время атаки, выполняя боевой приказ, старшина Кудашов с группой бойцов в количестве 14 человек первым ворвался в поселок Философово. Однако группа была противником отрезана от основных сил батальйона и была вынуждена принять бой с превосходящими силами врага. Принимая бой, Кудашов не растерялся. Овладев овощехранилищем, находившимся в глубине вражеских позиций, Кудашев приказал занять круговую оборону, удержать рубеж и во что бы то ни стало выполнить боевой приказ — овладеть населенным пунктом.
С 16.00 27.7. до 12.00 29.7 в условиях полного окружения Кудашов с группой бойцов вел ожесточенный бой с немцами, отбивая многочисленные контратаки противника, нанося ему большие потери.
Вначале немцы посылали небольшие группы солдат, стремившихся захватить группу советских воинов. Смельчаки, подпуская немцев близко, в упор их расстреливали. На предложение немцнев сдаться в плен, Кудашов, приказывая бойцам открыть меткий огонь, повторял: "Мы не сдадимся, а вас перебьем".
Озлобленные неудачей, немцы на группу Кудашова послали взвод автоматчиков. Впереди шел немецкий офицер. Кудашов сказал бойцам: "Держаться товарищи до последнего. Стреляйте наверняка. Я начну с офицера". С первого выстрела Кудашова немецкий офицер был убит. Немцы пришли в замешательство и теряя от ружейного огня группы Кудашова одного за другим своих солдат, отступили. Таким образом группа Кудашова отразила четыре контратаки немцев, истребив 122 вражеских солдата и офицера. Лично Кудашов уничтожил более 30 немцев.
Когда вышли патроны, Кудашов приказал бойцам по очереди ночью доставлять их на поле боя. Достав ночью патроны, группа Кудашова продолжала бой. Во время боя Кудашов был дважды ранен, но не выпустил автомата из рук, не прекратил управлять боем.
Когда в середине дня 29.7.43 г. В поселок Философово ворвалась еще группа бойцов 391 стрелк. Полка, немцы встретили ее огнем станковых пулеметов. Бойцы залегли. Но в этот момент по приказу старшины Кудашова его бойцы гранатами и огнем автоматов с тыла уничтожили расчеты вражеских пулеметов, тем обеспечив продвижение нашей пехоты. В результате этого в 13.00 29.7.43 г. поселок Философово был занят, и Кудашов с тремя оставшимися и тоже ранеными бойцами вернулся в свое подразделение.
Боевая операция Кудашова является образцом того, как надо действовать в наступлении мелкими группами"
Довідка: Сергій Климович, 1909 р.н., українець, до війни проживав у м. Шепетівці, вул. Леніна, буд. 60, лейтенант.
"15 октября 1943 года под ураганным огнем противника т. Климович пренебрегая опасностью и проявляя исключительную командирскую волю решительно и быстро первым форсировал со своей ротой реку Днепр на подручных средствах переправы и овладел штурмом первой и второй линией немецких окопов уничтожив при этом 35 гитлеровцев и захватив 6 81 мм. минометов. Расширяя плацдарм на западном берегу Днепра. Климович продвинулся с боем на три километра и лично ведя в атаку своих бойцов под огнем противника смело ворвался на юго-восточную окраину населенного пункта Крупейки обратив гитлеровцев в паническое бегство при этом было взято в плен 76 солдат и офицеров и захвачено 4 105 мм. орудия противника"
Дорогі земляки, давайте пам'ятати своїх героїв, які боролися із загарбниками, скільки б не минуло часу.
Начальник Кам'янець-Подільського
міського архіву Юлія Пташник
Про автора: Пташник (Цесельська) Юлія Францівна народилася у м. Шепетівці у 1958 році, закінчила середню школу № 2, Рівненський педагогічний інститут, працювала відповідальним секретарем комісії в справах неповнолітних, завідувачем організаційно-інструкторського відділу Шепетівської міської ради, профконсультантом Шепетівського міськрайонного центру зайнятості. У 2000 році переїхала на проживання до м. Кам'янця-Подільського. З 2002 році працювала головним спеціалістом, заступником начальника Кам'янець-Подільського міського архіву. З 2010 року начальник Кам'янець-Подільського міського архіву.
| < Попередня | Наступна > |
|---|
